Мира и добра! Основоположником Исихазма считается Григорий Палама; он, в своих трудах, дал и методику и практику Исихазма. Какое видение было у Паламы по отношению к Богопознанию?: Палама утверждал, что познание Бога невозможно человеческим разумом; ибо тварное не может познать Нетварное; но тут же утверждает противопворечивое; таково ли противоречие?- Итак: Человек состоит из тварного- тела и нетварного- души, являясь подобием Господа; этакий Макросом заключенный в Микросоме- Человеке. Человек был создан позже всех и, создан по образу и подобию Господа, чем не могут похвастаться и Ангелы; хотя они сильнее Человека, но ниже его; ибо только человек создан по образу и подобию Господа. Поэтому; человек сожет своим разумением познать Бога; ибо царствие Божие в нас есть. Очень высока роль Максима Исповедника в Обожжении; его эсхатология состоит: Если Господь вочеловечился, то этим дал человеку возможность обожжения- достигнуть Господа. Внес он и вклад в Иисусову молитву: для чистой молитвы необходимо отрешение от всего мирского, ибо привязывание к чему либо мирскому, не дает возможности вознестись в молитве. И, подразделяет Молитву на два основных вида:- деятельную; которая делается из-за страха Божия и, соответственно, послушания.- Созерцательную; которая делается в Чистоте Промыслов, из любви к Господу! Советую прочитать:" Главы о любви" Максима; там найдете ответы на многие вопросы по Исихазму. Мераб, с любовью в Господе!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
